Портніков про поїздки українців до Росії: “Я змушений розчарувати як далеких від політики міщан, так і адептів «русского мира».”

0
330

Після чергового затримання українських громадян в Росії про небезпеку подорожей до сусідньої країни знову почали говорити на офіційному рівні. У МЗС попередили, що такі подорожі часто стають «квитком у один кінець», у СБУ нагадали, що російські спецслужби ведуть полювання на українських громадян. Однак чи подіють ці попередження на тих українців, які продовжують відвідувати Росію? повідомляє  viche.co.ua

У частини громадян України досі існує ілюзія, що в Росії небезпека загрожує тим, хто має якісь відмінні від прийнятих в цій країні політичні погляди та ще й афішує їх. Яка небезпека може загрожувати так званій «маленькій людині», далекій від політики? А якщо громадянин України взагалі притримується пропутінських поглядів, якщо він старанно голосував за Януковича та інших проросійських політиків й мріє про окупацію своєї Батьківщини путінськими військами – чому він не може відвідувати Москву чи Тулу, спілкуватися там із друзями та родичами?

І тут я змушений розчарувати як далеких від політики міщан, так і адептів «русского мира». Логіка авторитарних режимів та їхніх спеціальних служб відрізняється від тієї, до якої ви звикли в Україні. Небезпека однаково загрожує як активістам Майдану, так і тим, хто не підтримував народне повстання. Головний документ, який робить громадянина України цікавим для російських спецслужб – не посвідчення активіста чи волонтера, а паспорт. Звичайний паспорт. Адже українців затримують не тому, що шукають якусь реальну провину. А щоб використати. Для пропаганди, для дестабілізації ситуації в Україні, для обміну. Російським спецслужбам вигідно підтримувати у власному суспільстві атмосферу психозу, щоб виправдовувати агресивну політику Путіна. Отже, потрібні нові й нові «шпигуни» й «диверсанти». В Москві бачать, як болісно українське суспільство реагує на затримання власних громадян – в цьому Україна дійсно відрізняється від Росії, в якій до співвітчизників можуть ставитися як до сміття. Отже, треба затримувати нових і нових. І було б безглуздо цікавитися в цих заручників політичними поглядами.

Тризуб – смерть путінізму

Прекрасний приклад з історії – післявоєнна депортація кримських татар чи народів Кавказу. Тоді депортували всіх – і тих, хто воював у лавах Червоної Армії, і тих, хто жив на окупованих територіях. І тих, хто не мав політичних поглядів, і тих, хто очолював місцеві партійні організації. Головним чинником у Сталіна – як раніше у Гітлера – було виключно етнічне походження, нічого більше. Врятуватися від репресій шляхом підтримки вождя не було жодної можливості. Це треба просто розуміти. Під час Голокосту знищували і тих євреїв, які чинили опір, і тих, хто служив у поліції в гетто. Під час депортацій виганяли і тих, хто був далекий від сталінського режиму, і тих, хто дослужився до посад секретарів обкомів і депутатів. З того часу в Росії небагато що змінилося. І для сучасного російського режиму ворог – кожна людина із тризубом на обкладинці паспорта. Бо цей тризуб – смерть путінізму. Просто – на щастя багатьох з тих, хто відвідує Росію – Кремль веде проти України гібридну війну. А в такій війні завжди є шанс вижити – проте і смерть виглядає абсолютно непередбаченою.

Тому поїздки до Росії поки що не стали «квитком у один кінець», про який говорять в українському МЗС. Це, швидше, знаменита «російська рулетка» – коли ти не знаєш, яка куля в пістолеті виявиться вбивчою.

Віче за матеріалами: Радіо Свобода