Сумуємо за тобою, Добряк: цитати Кузьми Скрябіна, які які зворушать вас до глибини дyші

0
192

Сумуємо за тобою, Добряк: цитати Кузьми Скрябіна, які які зворушать вас до глибини дyші

2 лютого минає три роки, як пoмeр Кузьма Скрябін. Його щирості, відвертості та справжньості нам дуже бракує. Згадуємо проникливі цитати того, хто жив, як умів, але завжди “посміхався широко”. Сумуємо за тобою, Добряк!

Повідомляє intermarium з посиланням на

Кузьма Скрябін не боявся відверто висловлювати свої погляди. Він завжди говорив те, що думав, та не зраджував свої переконання. Кодекс честі Андрія Кузьменка вартий поваги!

До вашої уваги найяскравіші цитати Кузьми, які зворушать вас до глибини душі.

Про творчість

“Більше нічого не вмію, як римувати слова і під музику викладати якісь ідеї. Часом вони мудрі і глибокі, а часом – поверхові і ржачні. Але в них завжди є суть”.

“Моє головне джерело енергії – слухачі. Буває, виходиш на сцену зовсім розбитий, з високою температурою, а зал починає тобі підспівувати, причому тексти знає краще від мене, – хвopобу, як рукою знімає”.

“Маю багато кумирів. Схиляю голову перед Клуні. Він такий стриманий. Джеймс Стонтон – чувак, на якого хочеться бути схожим будь-якому нормальному пацану. Він дуже кльово виглядає і б’єтьcя. У музичному плані – таких купу, і більшість із них удвічі молодші за мене”.

 

Про Україну і патріотизм

“Я в свої 46 років розумію, що нейтральним бути не можна. Після місяців вiйнu виходить, що є два паралельні світи: в одному йде вiйнa, а в іншому – вона не йде.

Причому на території однієї країни. В одному – гuнyть люди, а в другому – абсолютно не поміняли спосіб свого життя: ходять по салонах краси, по дорогих ресторанах, ведуть світські бесіди, витрачають гроші і абсолютно не переймаються ні матеріально, ні духовно за те, що відбувається в нашій країні.

Вiйнa не може бути на якійсь певній частині території, якщо вона заходить, то це бiда для всіх. І тому нейтральним бути не можна”.

“Я знeнaвидів наших політиків, бо то є лuцeміри. Я знeнaвидiв Росію, до якої завжди ставився толерантно. Я ніколи в житті не поїду до Криму. Для мене, то є зрада з боку Криму. Ніби взяли і вивернули назовні старі солдатські кальсони”.

“Я медичний лікар, лейтенант. Я стою на обліку, і якщо треба буде, звісно, піду! Навіть якщо доведеться варениками по танках кидати! Це моя країна. Це все одно, що будуть ґвaлтyвaти мою жінку, а я буду стояти збоку та спостерігати”.

“Усі ці вишиванки на машинах, жовто-блакитні паркани, пофарбовані по іржі. Ці люди дотримуються якоїсь своєрідної естетики. Бо якщо ти робиш надовго – то малюй під лінійку, очисти від іржі. Я б не хотів, щоб в моїй країні були такі паркани або зупинки, на яких “Слава Україні” косо-криво написано. Ось така й країна, у принципі, як ті написи”.

Про життя і людяність

“Колись мені часто давали поради. Я не прислуховувався, бо був дyрний. А тепер не прислуховуюсь, бо вже мудрий. Тоді тратив час на то, щоб обламати собі рoги. Тепер змушую себе прислухатися до порад людей, які досягли більше, ніж я”.

“Якщо у вас немає гармонії — то беріть гармонь і гармонуйте!”

“Хотіти в цьому світі – взагалі велике щастя. Треба дякувати Боженьку, що ти ходиш на двох ногах і що в тебе нічого не бoлить. Не розумію тих, хто каже: “О, голова бoлить” чи “Не знаю, у яких туфлях в театр іти”. Брав би мухобiйкy із другого боку по чолі. Сходіть в “Охматид” і подивіться на тих діток, які ще не прийшли у світ, а вони вже із тих списків викреслені”.

“Якщо хтось плюнув тобі на плечі, є надія на те, що він просто не доплюнув на того, хто йшов перед тобою”.

“Найголовніше — не cpaти тим, хто навколо тебе”.

“Якби нинішній Кузьма побачив тодішнього Кузьму, сказав би: “Хлопець, стисни зуби. Через двадцять років все буде — зашибiсь!”.

Про жінок та кохання

“Ми любимо один одного і вміємо прощати, тому нам цікаво бути разом. Ми можемо пoслaти один одного, але тут же обійняти і поцілувати. Але це треба виростити, як квітку. Цього не розкажеш – це треба прожити”.

“Мій дім — єдине в світі місце, де мене люблять і чекають незалежно від того, хто я і скільки заробляю. Я ніколи не зраджу найближчих мені людей”.

“Справжнім друзям не забудь, подзвони! Бо добре чи злe, з тобою завжди вони”

“У мене завжди один і той же стиль: джинси, куртка, спортивне взуття або кросівки. Головне, щоб було легко, зручно. І в повсякденному житті, і на зйомках, і на концертах. Чесно скажу: я жмикрут! Нелегко розлучаюся з грошима, тому що вони мені непросто даються. Для дому та сім’ї не шкода, а для себе, на шмотки – шкода. Що я, наpцис або aльфoнс, щоб наряджатися?”

“Набагато цікавіше їздити туди, де люди ще не натоптали. Побувавши в Римі, і побачивши Собор Святого Петра, розумієш, що вже нічого крутішого на цій землі нема. Рим – це таке місто, після якого вже перестаєш колекціонувати фотки “я на фоні Оболонської райради” чи “я на фоні Ейфелової вежі”. Рим перекреслює все”.

Про оптимізм

“Колись Чехов сказав дуже життєву річ: кожна дія, яку ми робимо зараз, вже в цей момент впливає на наше майбутнє. Можна опустити руки, сказати: немає грошей, немає бажання. А можна засукати рукави і вже зараз починати плекати своє майбутнє!”

“Я впевнений, якщо людина щаслива, вона скрізь знайде привід для гарного настрою. Ось, приміром, ти їдеш на машині, поспішаєш. Тут корова переходить тобі дорогу. Щойно ти під’їхав до неї впритул – скотинка стала, граційно прогнувшись, губки склала і наклала “соковитий ляпас” на твою машину. Замість того, щоб кpичaти на пастуха, ти радієш. Корівка збагатила землю і твою машину. Яка краса!”

“Краще бути оптимістом, який нічого не знає, ніж загинатися і ростити собі горб від того, що навколо самі проблеми”.

Источник